в означеннях
Тлумачення, значення слова «добрість»:

ДО́БРІСТЬ, рості, жін. Властивість за значенням добрий 1. Добрість і тихість вдачі світились в її ясних оченятах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 620); І стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 54); Жовте, безкровне обличчя його рум'яніло, в очах проступала добрість (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 49);
//  Чуйне, дружнє ставлення. — Спасибі ж вам, товариші, за вашу добрість, за вашу послугу (Степан Васильченко, II, 1959, 173); Я не смію запідозрити інших причин їхньої добрості до мене (Юрій Яновський, II, 1958, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 323.

Коментарі (0)