в означеннях
Тлумачення, значення слова «добряче»:

ДОБРЯ́ЧЕ, розм. Присл. до добрячий. — Ну, та й добряче сидіти: є куди простягти ноги й спиною об віщо обпертись, — подумав Пилипко (Панас Мирний, IV, 1955, 301); У районі Всі його добряче знають (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 158).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 327.

Коментарі (0)