в означеннях
Тлумачення, значення слова «добряк»:

ДОБРЯ́К, а, чол., розм. Дуже добра, нелукава людина. [Максим:] Ленін, кажеш? Чув, чув!.. Так он який він! Хе! Видно — добряк чоловік! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 321); — А що, ґаздо, купив лиску? — прикидаючись добряком, заговорив Левко (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 138).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 327.

Коментарі (0)