в означеннях
Тлумачення, значення слова «добрящий»:

ДОБРЯ́ЩИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що добрячий. — Я радію серцем, що справді ти така добряща людина, як я про тебе думав (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 164); Там далі — вози добрящі, кінські й чумацькі, обіддя міцне, чудове, колеса (Нечуй-Левицький, I, 1956, 58); — Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, — промовив сусід (Степан Васильченко, II, 1959, 353).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 327.

Коментарі (0)