в означеннях
Тлумачення, значення слова «доброчесний»:

ДОБРОЧЕ́СНИЙ, а, е. Який живе чесно, дотримується всіх правил моралі. Доброчесним героям співчували, а коли на сцену виходив хижак-куркуль або лиха Свекруха, то глядачі з криками зривалися з місць, щоб покарати їх (Мистецтво, 4, 1956, 46);
//  Який є проявом чесності, моральності. Гусак у крила тут як сплесне, Як закричить: — Ура, ура! За ставлення за доброчесне До колективного добра (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 326.

Коментарі (1)