ДОБРОСЕ́РДНИЙ, а, е, розм. Те саме, що добросердий. Лишився він такий, як і був, мудрий, врівноважений, добросердний до людських страждань, лихий до пихатих панів (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 312).
ДОБРОСЕ́РДНИЙ, а, е, розм. Те саме, що добросердий. Лишився він такий, як і був, мудрий, врівноважений, добросердний до людських страждань, лихий до пихатих панів (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 312).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 325.