в означеннях
Тлумачення, значення слова «добротний»:

ДОБРО́ТНИЙ, а, е. Добре зроблений; вигот. з доброго, високоякісного матеріалу; доброякісний. Немає тут похилих хатин під соломою — виросли добротні будинки під залізом і черепицею (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 248); Біля мене сів літній чоловік у добротному кожусі з сірим каракулевим коміром (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 115);
//  Міцний. Без будь-якої потреби лапнувся [генерал] за зброю на добротних ременях з блискучими латунними пряжками (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 99); Незабаром захекана спиняється [людина] на ґанку проти дверей з добротним засувом (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61);
//  Дуже добрий, високої якості. Та десятина.. заколосилась, зерна добротного ріку широку, чисту, златоплинну в просторі засіки влила (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 352); Там уже висіли нові генеральські шинелі та плащі з чистого й добротного сукна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 326.

Коментарі (0)