в означеннях
Тлумачення, значення слова «доброзичливець»:

ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВЕЦЬ, вця, чол. Той, хто бажає, зичить людям добра, співчутливо, прихильно ставиться до кого-небудь. Білогруд в душі був мрійником і доброзичливцем (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 8); Йому стало шкода свого колишнього доброзичливця, шкода, що в нього все так погано склалось (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 287).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 325.

Коментарі (0)