в означеннях
Тлумачення, значення слова «доброзичливий»:

ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ, а, е. Який бажає, зичить людям добра, співчутливо ставиться до інших, дбає, піклується про них. Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного і доброзичливого (Олександр Довженко, I, 1958, 417); Шафранови були привітними і доброзичливими людьми (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 165);
//  Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. Олексій глянув на Уляну таким.. доброзичливим поглядом, що, здавалось, ще хвиля — і вона спалахне від тієї доброзичливості (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 61); Оленка, зачувши доброзичливий тон матері, шмигнула і всілася між Лесею та Шурою (Микола Олійник, Леся, 1960, 52);
//  В основі якого лежить бажання зробити кому-небудь добро, принести користь і т. ін. Ганна промовчала.., і мовчання це, як і раніше, здалося Малахову дуже сприятливим і доброзичливим (Вадим Собко, Справа.., 1959, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 325.

Коментарі (0)