в означеннях
Тлумачення, значення слова «добрити»:

ДОБРИТИ 1 див. добривати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 323.

Коментарі (0)

ДОБРИТИ 2, рю, риш, недок., перех., діал.

1. Задобрювати. Вона вже і всміхається до його [нього] і стравою щонайкращою його добрить, так ні, сидить, насупившись, мов той сич (Словник Грінченка).

2. Хвалити, вихваляти. Знов примощується мати Чайченка добрить: «а моторний, а розумний, а славний» (Марко Вовчок, I, 1955, 201).

3. Удобрювати (ґрунт). Ні вже, коли ґрунт піскуватий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 323.

Коментарі (0)