в означеннях
Тлумачення, значення слова «дочка»:

ДОЧКА́, и, жін.

1. Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Тарас Шевченко, II, 1953, 49); В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 7).

2. розм. Ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! (Леся Українка, III, 1952, 196).

3. уроч. Жінка, що тісно, кровно зв'язана з своїм народом, своєю країною. О Батьківщино!.. Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!.. Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 477).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 400.

Коментарі (0)