в означеннях
Тлумачення, значення слова «доця»:

ДО́ЦЯ, і, жін., пестл.

1. Те саме, що дочка 1. — Не руш, доцю, Костіка.. — умовляє дівчинку мама (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 10); З машини й справді виходила її доця, одягнена сьогодні в нову світло-голубу сукню (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 69).

2. Звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. — Хто ти є, доцю, відкіля? Аж у грудях потепліло Даринці — доцею назвала, та ще й якось наче трохи материнським голосом (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 266).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 399.

Коментарі (0)