в означеннях
Тлумачення, значення слова «додавати»:

ДОДАВАТИ, даю, даєш, недок., ДОДАТИ, дам, даси, док., перех.

1. Давати, класти, сипати, лити і т. ін. у додаток до чого-небудь; добавляти. Взимку до складу раціону підсвинків, крім картоплі і грубих кормів, додають 2—4 кілограми доброго силосу з кормового люпину (Наука і життя, 1, 1957, 12); Замішуючи тісто, вона додала в нього доброї сметани, розбила півдесятка яєць (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 75); Старенька, узявши блискучу мідницю, Що умивали в ній ноги, холодної досить вливає В неї води і гарячої ще додає (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 331).
Додавати (додати) куті меду див. мед.

2. Збільшувати, посилювати, робити відчутним що-небудь. Пісня до роботи додає охоти (Леся Українка, III, 1952, 494); Будучи звідкись певною, що саме ніжна шкіра обличчя найбільше додає дівчині вроди, Ганна ради цього всю дорогу задихалась під хусткою (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 20); Темрява додала бідній Василині сміливості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 89); Здобутий успіх — веселив, додав натхнення, сили (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 55).

3. Говорити або писати на додаток до вже сказаного чи написаного; доповнювати. Я додаю од себе, що сьогодні серед зими пахне весною (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 409); — Чи бачили таке! — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом (Андрій Головко, II, 1957, 211).

4. мат. Виконувати додавання (у 2 знач.). Щоб додати до будь-якого числа суму кількох чисел, можна додати окремо кожний доданок один за одним (Кисельов, Алгебра, I, 1956, 10); Хлопчик Андрійко не вмів рахувать, Ні віднімать, ані додавать (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 343.

Коментарі (0)