в означеннях
Тлумачення, значення слова «додумувати»:

ДОДУМУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОДУМАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. і неперех. Закінчувати обдумування чого-небудь; ґрунтовно продумувати, обмірковувати щось. Вова Порада завжди додумував до кінця, вникав до можливих глибин у все (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 365); В задумі й надії, мов селянські пророки, сиділи освітлені багаттям діти землі і додумували свої думи (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 519); Ще й не додумала Христя своїх думок, як почула, що в сінях щось зашамотіло (Панас Мирний, III, 1954, 53); Йому, напевне, хотілося додумати вголос те, чого він не встиг додумати, до кінця (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 69).

2. перех., з спол. Те саме, що придумувати. Пішов.. Додумать, як би то скувать Кайдани на римлян (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); — А смак [винограду] треба додумати, ночей не спати, а додумувати (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 17).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 345.

Коментарі (0)