в означеннях
Тлумачення, значення слова «догідливий»:

ДОГІ́ДЛИВИЙ, а, е. Який догоджає кому-небудь, намагається задовольнити чиї-небудь бажання. І тямущий, і догідливий [Данило], та.. убили хлопця парубки на досвітках (Федір Бурлака, О. Вересам, 1959, 112);
//  зневажл. Який нещиро, улесливо догоджає. — Чи цей догідливий суб'єкт, Буває, не з балету? Навшпиньках ходить в кабінет, Навшпиньках — з кабінету (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 210);
//  Який виражає улесливість; власт. підлесливій, нещирій людині. І хто б у цей час не заглянув у його догідливі очі, ніколи б не повірив, що він за в'язку сушняку може до півсмерті катувати людину (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 95); На плескуватому, мов варениця, обличчі лисніла догідлива посмішка (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 149).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 339.

Коментарі (0)