в означеннях
Тлумачення, значення слова «доглядач»:

ДОГЛЯ́ДА́Ч, доглядача, чол.

1. Особа, що доглядає за ким-, чим-небудь. Князь Чолак уподобав його так, що настановив доглядачем над усім в палаці та над усіма своїми палацами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299); Доглядачі худоби розгорнули в радгоспі соціалістичне змагання за дострокове виконання взятих на себе зобов'язань (Радянська Україна, 26.III 1950, 1).

2. дорев. Службовець, який наглядав за чим-небудь, завідував чимсь. — Ану, живо один з другим! Рушайтеся! Рушайтеся! — покрикали панські доглядачі (Іван Франко, III, 1950, 271); З своєї брички Тарас почув переговори візника і, мабуть, станційного доглядача (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 332).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 340.

Коментарі (0)