в означеннях
Тлумачення, значення слова «доконаний»:

ДОКО́НАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доконати 2. Коли б завмерло стала [постать] — за шедевр монументу краси дівочої визнав би й, забувшись про умовності живого світу, впивався б спогляданням мистецько доконаних форм (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 127);
//  доконано, безос. присудк. сл. Та ніде не збито колос, Ні зерна не розкололось. Все доконано як слід — Цар тепер позбувся бід (Леонід Первомайський, Казка, 1958, 50).
 Доконаний факт — те, що вже здійснилося. Але тут ми, в ласки Сергія Антоновича, поставлені перед доконаним фактом: Черемашко у нас... (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 317).
Доконаний вид, грам. — лексико-граматична категорія дієслова, що виражає такі відтінки дії, як завершеність, обмеженість у часі, результативність. За поширеним у практичній роботі визначенням, дієслова недоконаного виду означають незакінченість, тривалість дії (їхати, нести, казати), дієслова ж доконаного виду — закінченість дії в минулому або майбутньому (приїхати, принести, сказати) (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 320).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 353.

Коментарі (0)