в означеннях
Тлумачення, значення слова «доконечно»:

ДОКОНЕ́ЧНО. Присл. до доконечний. Він добре знав, що всі дівчата на селі горнуться до його [нього], й думав, що й Лукина доконечно піде за його заміж (Нечуй-Левицький, III, 1956, 347); Її [Вкраїну] пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? (Іван Франко, X, 1954, 66); — Заперечити не можна, все тобою зроблене доконечно потрібне (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 354.

Коментарі (0)