ДО́КОВИЙ, а, е. Прикм. до док. [Геррісон:] Ну, ось я згадую ціле моє життя. Син докового робітника, виріс у тяжких злиднях (Мирослав Ірчан, I, 1958, 242).
ДО́КОВИЙ, а, е. Прикм. до док. [Геррісон:] Ну, ось я згадую ціле моє життя. Син докового робітника, виріс у тяжких злиднях (Мирослав Ірчан, I, 1958, 242).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 353.