в означеннях
Тлумачення, значення слова «долати»:

ДОЛАТИ, аю, аєш, недок., перех., книжн.

1. Перемагати, знищувати когось, щось у боротьбі. В незнаних світові боях фашизм долали ми (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 310);
//  Перемагати, переборювати різні перешкоди. Як довго Шульзі самому в усі попередні роки доводилося долати опір отаких людей, які прагнули скрізь завжди спокою (Натан Рибак, Час 1960, 224); Радянські люди під керівництвом партії, долаючи великі труднощі, відбудували поруйноване війною народне господарство (Літературна газета, 13.X 1961, 2).

2. Справлятися з чим-небудь таким, що вимагає фізичних зусиль. Спокійно дужими грудьми Юнак долає простір хвиль (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 238); Шестеро чоловіків, звичних до крутих доріг і незнаних стежок, долали крутий підйом без напруження (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 494);
//  Переборювати труднощі при вивченні, освоєнні чого-небудь. В труді долаючи науку, Знайду я папороті квіт (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 142);
//  Позбавлятися чого-небудь. Висміюючи недоліки своїх героїв, автори справжніх комедій навчають глядачів долати ці недоліки в собі (Вітчизна, 8, 1958, 190); Щоб про життя співати далину, навчитись хочу я долати жалі (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 201).

3. Охоплювати кого-небудь, оволодівати ким-небудь (про фізичний стан і т. ін.). Спав [Славко] поруч мене. Мене теж долав сон (Степан Васильченко, II, 1959, 301); Буйко замислюється. Втома долає його (Яків Баш, П'єси, 1958, 12); Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить.., починали балакати в ніс і полигачі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 97).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 357.

Коментарі (0)