ДО́ЛЬНИК, а, чол., літ. Перехідна форма від силабо-тонічного до тонічного вірша. У трискладових розмірах один з ненаголошених складів іноді зовсім випадав, утворювалися дольники (Радянське літературознавство, 2, 1967, 62).
ДО́ЛЬНИК, а, чол., літ. Перехідна форма від силабо-тонічного до тонічного вірша. У трискладових розмірах один з ненаголошених складів іноді зовсім випадав, утворювалися дольники (Радянське літературознавство, 2, 1967, 62).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 361.