в означеннях
Тлумачення, значення слова «долина»:

ДОЛИ́НА, и, жін. Рівна плоска місцевість, розташована між горбами чи горами. Сонце гріє, вітер віє З поля на долину (Тарас Шевченко, I, 1951, 11); Вона з цебром у руці спускалася в долину, до джерела по воду (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 5); Село ховалося в глибокій долині (Іван Микитенко, II, 1957, 270).
 У (в, на) долині, діал. — внизу. Ми навіть бачимось мало, бо мешкаємо в різних поверхах (хтось нагорі, а господар в долині) (Леся Українка, V, 1956, 387); У (в) долину, діал. — вниз. Хома дивиться мовчки, потому цідить до нього [Андрія] згори в долину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 358.

Коментарі (0)