ДОМОВОЛОДІ́ННЯ, я, сер.
1. Володіння домом (у 1 знач.).
2. Один або декілька будинків, що є чиєю-небудь власністю. Домоволодінням вважається один або кілька будинків з припалежними до них будівлями, що є на тій самій земельній ділянці (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 34).