в означеннях
Тлумачення, значення слова «домовик»:

ДОМОВИ́К, а, чол. За забобонним уявленням слов'янських і інших народів — добрий або злий дух, що живе в домі; бог домівки і майна. В кожній сім'ї, за віруванням слов'ян, існував свій домашній покровитель — «дід домовик» (Історія УРСР, I, 1953, 47); Шовк твоєї, Ганнусю, коси Домовик уночі розплітає (Максим Рильський, II, 1956, 12);  * У порівняннях. Ходить він по селу від шинку до шинку, день у день, ніч у ніч; а перед світом, як домовик, іде в свою пустку (Панас Мирний, II, 1954, 163); — Що ти товчешся, як домовик. Цілу ніч! (Андрій Головко, I, 1957, 457).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 364.

Коментарі (0)