в означеннях
Тлумачення, значення слова «допіру»:

ДОПІРУ, діал.

1. присл. Тільки що, щойно. Де був допіру, — Ларько вже забув, та й навіщо йому теє знати: де був — нема тепер (Степан Васильченко, I, 1959, 104); Вона була свіжа, ніби допіру вийшла з моря (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 14).

2. спол. Тільки. — Дивись, Романе, тобі всюди і шана, і хвала. Допіру глянуть на твої погони, на п'ятикутну зірку.., одразу капелюхи з голів... (Вітчизна, 1, 1947, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 372.

Коментарі (0)