ДОПОМАГАТИ, аю, аєш, недок., ДОПОМОГТИ, можу, можеш, док.
1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Марко Вовчок, I, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 35).
2. Робити певний вплив, давати потрібні наслідки.
«Цяця» [собака] так само повзла, як і вони, зовсім
забула гавкати й чула гітлерівця за квартал, що дуже
допомагало хлопцям (Юрій Яновський, II, 1954, 44); — Думає
[батюшка], що рясою можна брехню прикрити.
А вона все одно смердить, і пахощі ладану не
допомагають (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 158);
// Приносити
користь, виліковувати. Ці баби збирають всіляке зілля,
відоме тільки їм, і воно допомагає від усяких хвороб
(Олесь Донченко, VI, 1957, 20); Таблетки, здається, допомагали,
біль у голові затихав (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 204).