ДОПРАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ДОПРАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. доправляться; док., розм.
1. Настирливо вимагаючи, добиватися чого-небудь. Рештками [землі] ділилися старші зяті. Один молодший зять не доправлявся пайки (Яків Качура, II, 1958, 11); [Другий молодий ткач:] Нас ніхто не жалував, ні бог, ні люди. Тепер же й ми самі свого доправимось (Леся Українка, IV, 1954, 254).
2. Добиратися куди-небудь. — Ми з Лавриком і самі якось доправимось до батька (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 262).