Словник української мови

ДО́ПИС, у, чол. Стаття, повідомлення про що-небудь, написані для газети, журналу і т. ін. кореспондентом або читачем. Ромко з Юлькою складали дописи до світлової газети (Олесь Донченко, I, 1956, 77); Давид читав другий уже допис про кооперацію в якомусь селі (Андрій Головко, II, 1957, 73);
//  заст. Взагалі лист чи іншого виду поштово-телеграфна кореспонденція. Не знаю, чи отримуєте Ви які-небудь обіцяні дописи з України (Леся Українка, V, 1956, 67).