в означеннях
Тлумачення, значення слова «допитувати»:

ДОПИТУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПИТАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. і неперех. Настійливо розпитувати про що-небудь. [Яким:] Як почали на весіллі допитувать: мовчить, мовчить, як води в рот набрала (Марко Кропивницький, II, 1958, 358); — З ким же ти прийшов? — допитував дехто у Івася (Панас Мирний, I, 1954, 259); Тісніше оточили люди секретаря, слухають, допитують та радіють (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 129).

2. перех. Робити допит. Штабний офіцер з молдаванином-перекладачем допитував полонених, захоплених сьогодні (Олесь Гончар, I, 1954, 47); — Слідство мало нагоду мене допитати (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 290).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 371.

Коментарі (0)