в означеннях
Тлумачення, значення слова «доробляти»:

ДОРОБЛЯТИ, яю, яєш і ДОРОБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОРОБИТИ, роблю, робиш; мн. дороблять; док.

1. перех. Закінчувати робити що-небудь, доводити яку-небудь роботу до кінця. Вася, засукавши рукава.., доробляє модель авіапланера (Іван Микитенко, I, 1957, 433); Семен аж перестав крутити цигарку, глянув на товариша, але нічого не спитав. Дороблюючи цигарку, почав сам пригадувати (Андрій Головко, I, 1957, 281); Дещо, звичайно, треба ще тут доробити, треба дотягти, нарешті, залізницю до самого Валу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 675); — Не знаю, — мляво промовив Ігор, — мабуть, піду до столярної майстерні. Дороблю човна (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 16).

2. перех. і неперех., рідко. Працювати певний час або до певного часу. Не знаємо, як і дня доробили. Надвечір рушили додому (Юрій Яновський, I, 1954, 33).

3. перех. Приладновувати що-небудь додатково. Практичні нашівці [жителі села Наше] .. доробили дерев'яні жолоби, по яких вода лилась просто до підніжжя дзвона (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 378.

Коментарі (0)