в означеннях
Тлумачення, значення слова «дорожити»:

ДОРОЖИТИ, жу́, жи́ш, недок., ким, чим.

1. Високо цінити кого-, що-небудь, надавати йому великого значення. Брянський дорожив своїм старшиною і пишався ним перед іншими командирами рот (Олесь Гончар, I, 1954, 171); Кооперація — величезна культурна спадщина, якою треба дорожити і користуватися (Ленін, 28, 1951, 173); Співробітництвом у журналі «Жизнь» Леся Українка дуже дорожила (Історія української літератури, I, 1954, 636).

2. Оберігати, боятися втратити що-небудь. Я був студентом, Бажав науки і знання І кожним дорожив моментом, Щоб здобувати їх (Іван Франко, XIII, 1954, 410); Дорожив [Комар] власним добром, не допускав збитків (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 26); Над усе нам, колгоспникам, треба дорожити честю хлібороба! (Радянська Україна, 4.IX 1962, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 380.

Коментарі (0)