в означеннях
Тлумачення, значення слова «доручення»:

ДОРУ́ЧЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням доручати, доручити. Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого, який з доручення директора знаходився під його особистим наглядом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 50);
//  Справа, доручена кому-небудь; завдання. Наостанку [збори] розподілили доручення. Олексі — шефство над клубом, Федорові — агітатором на фермі (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 68); — Після того як ви виконали доручення з листівками, ми віримо вам (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 46).

2. Документ, що дає кому-небудь право діяти від імені особи, що видала цей документ; довіреність. Турбай попросив рахунок і в лівому кутку вписав доручення на ім'я Лариси (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 572); Він лише попросив, щоб йому виплатити всі гроші, зароблені в колгоспі, за дорученням, яке він дасть Кіндратові Горенку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 593).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 381.

Коментарі (0)