в означеннях
Тлумачення, значення слова «дощенту»:

ДОЩЕ́НТУ, присл. Повністю все, все без залишку. Вони поїли все дощенту, висмоктали кісточки, висьорбали юшку і.. вилизали навіть миску (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 23); Фашистський ешелон з танками знищили [партизани] дощенту! (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 144);
//  Про найбільшу міру, ступінь чого-небудь. Але ти дощенту бідний, Найостанній з голяків (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 242); Ті, хто ще дощенту не сп'яніли, зацікавлено перезирались (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 402.

Коментарі (0)