в означеннях
Тлумачення, значення слова «дощовий»:

ДОЩОВИ́Й, а, е.

1. Прикм. до дощ. Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 382); Вдарили в шибки рясні дощові краплини (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61);
//  Який складається з краплин дощу; який несе дощ. Серед непроглядного мороку ночі, густого дощового туману чулося тільки чвиркання води з-під ступні (Панас Мирний, III, 1954, 391); Вклонюсь весні, .. дощовій хмарі, грому весняному, живій грозі, яку я так люблю (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 50);
//  Який утворився з дощу. Річки дощовії снувалися, Старий Дніпр шумів, гомонів (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 23); Потроху западає тиша, тільки шумить і вирує в яру дощовий потік (Юрій Яновський, I, 1958, 596).

2. Багатий дощами. Марою насунулась ніч дощова, А завтра знов сонце загляне в віконце (Леся Українка, I, 1951, 157); Осінь була дощова, холодна, вітряна (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 197).

3. Який захищає від дощу. Гайовий надів чоботи, а поверх піджака дощового кобеняка (Остап Вишня, I, 1956, 387).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 402.

Коментарі (0)