в означеннях
Тлумачення, значення слова «досконалий»:

ДОСКОНА́ЛИЙ, а, е.

1. Який має потрібний ступінь довершеності. Багато досконалих машин дала наша промисловість соціалістичному сільському господарству (Колгоспник України, 11, 1958, 2);
//  Який визначається повнотою позитивних якостей; довершений. Вона.. має досконале виховання (Леся Українка, III, 1952, 646); Буває, що майстер, одливши скульптуру, Наново вершить і формує свій труд, Змінивши невкрай досконалу натуру (Леонід Первомайський, II, 1958, 364).

2. Повний, абсолютний. Поважала його і молодь за досконале знання мови (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 384.

Коментарі (1)