в означеннях
Тлумачення, значення слова «достаток»:

ДОСТА́ТОК, тку, чол.

1. Відсутність нужди, матеріальна забезпеченість; заможність. Жили ми при достатку, всього було доволі (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Грицько, ..пишаючись своїми достатками, сам тепер думав не про убожество (Панас Мирний, II, 1954, 79); Чесна трудова сім'я живе в достатку, бо, як говориться: де працює гурточок, там повний куточок (Колгоспник України, 4, 1956, 22);
//  Матеріальні засоби, доходи. Як прийде час, вибере [Грицько картоплю], привезе додому, і вже всі достатки (Мирослав Ірчан, II, 1958, 70).

2. тільки одн., чого. Велика кількість чого-небудь. Всі наші люди мусять мати (і матимуть!) достаток найкращих у світі фруктів (Олесь Гончар, М. Братусь, 1951, 74); Достаток високоякісних продуктів харчування для населення і сировини для промисловості неможливий без крутого піднесення тваринництва (Комуніст України, 4, 1963, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 388.

Коментарі (0)