в означеннях
Тлумачення, значення слова «достоїнство»:

ДОСТО́ЇНСТВО, а, сер.

1. Позитивна якість. Тільки той народ має право називатися безсмертним, який при всіх інших достоїнствах його уміє шанувати славних своїх попередників (Павло Тичина, III, 1957, 306).

2. тільки одн. Повага до себе, усвідомлення своїх прав, своєї ваги, свого значення; гідність. Ганьба тому, де він не єсть, Хто по своїй охоті Людське достоїнство і честь Дає топтать в болоті! (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 350);
//  Зовнішній вияв усвідомлення своїх прав, свого значення, поваги до себе. Він тримався просто, вільно, з достоїнством (Олесь Донченко, V, 1957, 465).

3. заст. Титул, чин, звання. В родовому архіві Стадницьких документально значилось, що Володимир Стадник військовим промислом, доскочив дворянського герба і достоїнства (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 389.

Коментарі (0)