в означеннях
Тлумачення, значення слова «достойний»:

ДОСТО́ЙНИЙ, а, е.

1. чого. Який заслуговує, вартий чого-небудь; гідний. Я відповів своїм прихильникам: на те, щоб славити мене прилюдно — я не згоджуюсь, бо не достойний того (Панас Мирний, V, 1955, 386); — Робіть у вашому житті все тільки так, щоб бути достойними червоного прапора (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 57).

2. Який своєю роллю, своїм значенням у суспільстві цілком відповідає кому-, чому-небудь; гідний. Ворог чіпляється за кожен горбок, від могили до могили гонять його достойні сини своїх великих предків (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 4); Панас Мирний був достойним продовжувачем традицій революційно-демократичної естетики і в своїх творах непохитно дотримувався її принципів (Історія української літератури, I, 1954, 386).

3. Який має потрібні позитивні якості. [Лукерія Степанівна:] І який чоловік достойний, і гості наїздять все достойні люде (Марко Кропивницький, II, 1958, 297); Школа зброї, в якій служив Павло, дала для фронту достойне поповнення (Василь Кучер, Голод, 1961, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 389.

Коментарі (0)