в означеннях
Тлумачення, значення слова «достукуватися»:

ДОСТУКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОСТУКАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Стукаючи, домагатися того, щоб почули. — Гляди ж мені, не засни, щоб, як задержиться Василь, недовго достукувався, — лягаючи, приказала мати (Панас Мирний, IV, 1955, 133); Коли Бачура підійшов до високих.. воріт будинку, де жив гідротехнік, то відразу ж зрозумів, що достукатися йому тут нелегко (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 50);  * Образно. [Норма:] Так! Може, достукаюсь і до серця твого Петерсона! (Ярослав Галан, I, 1960, 426).

2. тільки док., перен., розм. Необережними, легковажними і т. ін. вчинками довести себе до чого-небудь небажаного, неприємного. [Йоганна:] Його розп'ято. Ти хіба не знаєш? [Хуса:] Ага, достукався... (Леся Українка, III, 1952, 159); — Виріс [Маслов] серед бруду, лайки, бійок, бо батько п'янчуга, знущався на очах в дитини з матері, поки загнав її на той світ, а сам до психолікарні достукався (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 165).

3. перен., розм. Настирливо домагатися, добиватися чого-небудь або добиратися куди-небудь. Після революції почав він достукуватись до агрономів, усе культурним господарством цікавився (Іван Микитенко, II, 1957, 368); Правдою і чесною поведінкою ніколи не достукаєшся уваги царя (Українські народні казки, 1951, 66); Вона не втрачала віри в те, що Іван Тимофійович таки достукається в Петербурзі куди слід (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 260).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 390.

Коментарі (0)