ДОСТУ́ПНИЙ, а, е.
1. Який підходить багатьом,
усім. Хоч і кожному доступний цей «вид спорту» —
болільництво, не думайте, що він легкий, ні... (Остап Вишня,
I, 1956, 402); Щоб дати населенню можливість
відпочивати в заміських умовах, споруджуватимуться будинки
відпочинку, пансіонати.., якими трудящі зможуть
користуватися за доступну плату (Програма КПРС,
1961, 84);
// Який відповідає силам, здібностям,
можливостям кого-небудь. Та не повна на вершині слава, як
вона доступна тільки двом [альпіністам]... (Микола Шеремет,
Дорога.., 1957, 17); — Я дотримався найбільшої,
доступної мені чемності (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 457).
2. Легкий для розуміння; дохідливий. Найбільш цікаві і доступні книжки можна рекомендувати учням для позакласного читання (Методика викладання анатомії.., 1955, 14); Мова доповідача має бути доступна аудиторії (Радянська Україна, 28.IX 1956, 1).
3. До якого або по якому можна пройти. То був високий, тільки від південного боку з трудом доступний горб, покритий грубезними буками й смереками (Іван Франко, VI, 1951, 12).
4. рідко. Який може легко доступити до кого-небудь, викликати до себе довір'я. Як-то його [панича] покликати? Як до його доступитися? Вона надіялася на Зіньку. Весела і до всіх доступна молодиця (Панас Мирний, IV, 1955, 62).
5. До якого легко доступити; уважний до інших; не зарозумілий, не гордовитий. — Тутечки усі люди живуть доступні такі, привітні... (Марко Вовчок, I, 1955, 193).