в означеннях
Тлумачення, значення слова «доторкатися»:

ДОТОРКАТИСЯ, аюся, аєшся і ДОТОРКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.

1. Дотикатися, торкатися до кого-, чого-небудь. Він доторкався до неї [брили] пальцями, що застрягали в м'який віск (Іван Франко, VIII, 1952, 410); Внаслідок полягання стебел доторкаються [качани] до землі й псуються (Колгоспник України, 1, 1957, 11); Ватя почувала тривогу в душі, але механічно водила руками по клавішах, ледве доторкувалась до їх (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 115); Нараз дівчина відчула, що до її руки ледве чутно доторкуються його губи (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 122); Була та жовта книга [«Кобзар»] і без оправи, і без перших та останніх сторінок, видно, читана і перечитана до того, що навіть сам власник книги боявся до неї доторкуватись (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 91);  * Образно. Ще не припікає [сонце] як слід, а тільки лагідно, ласкаво доторкається до обличчя (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 5);
//  перев. з запереч. не. Пробувати, куштувати, їсти що-небудь. Вона не доторкалася ні до якої страви (Ольга Кобилянська, II, 1956, 113); — Гляди мені, як будем обідать, то ти ні до чого не доторкуйсь (Олекса Стороженко, I, 1957, 38);
//  Братися за що-небудь, розпочинати роботу над чим-небудь. Де тільки руки її доторкалися або де око зирнуло, — все те з хмурого, сумного прояснялося, біліло, ніби всміхалося (Панас Мирний, I, 1949, 359).
Землі не доторкатися (доторкуватися) — дуже легко й швидко бігти, і ти і т. ін. Біжить [Галя] вулицею і землі не доторкається, а на душі так їй чогось-то весело, так весело... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 320).

2. перен. Зачіпати, піднімати, розв'язувати що-небудь, братися за щось. Ми не дозволимо підлим зрадникам українського народу доторкатися до наших національних святинь! (Максим Рильський, III, 1956, 37); Людина [Шухновський] тактовна, вміє сказати слово, доторкується до живої рани обережно (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 394.

Коментарі (0)