ДОВБОНУТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і без додатка, розм.
1. Підсил. до довбнути. Він знову довбонув кілька разів кайлом і відвалив чималий шар [землі] (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1948, 59).
2. З силою ударити, штовхнути. А може, то такий прийом новий, — Візьмуть і книжкою.. Добряче довбонуть по голові? (Василь Еллан, I, 1958, 259).