в означеннях
Тлумачення, значення слова «довершений»:

ДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до довершити. [Чорний:] Серед огорожі стояв високий стіжок пахучої трави, тільки що вчора накиданий і довершений (Іван Франко, IV, 1950, 421); Образ Дударя [у п'єсі І. Микитепка «Диктатура»] був першим художньо довершеним образом робітника-комуніста в українській радянській драматургії (Радянське літературознавство, 4, 1957, 55).

2. у знач. прикм. Якому властива повнота необхідних позитивних якостей; досконалий. Я зразу дивився з великою набожністю на ті «цьоцині» артистичні вправи [малювання скринь].. і любувався довершеними творами (Іван Франко, IV, 1950, 211); Блакитна тихосяйна ніч стояла в своїй довершеній красі над лісовим хліборобським краєм (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 487).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 333.

Коментарі (0)