в означеннях
Тлумачення, значення слова «довір'я»:

ДОВІ́Р'Я, я, сер. Ставлення до кого-небудь, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість і т. ін. Ся просьба показує таке Ваше довір'я до мене і таку повагу, якої я, може, й не заслужила (Леся Українка, V, 1956, 129); Хотілося бути з ним, удвох, звірятися йому в своїх мріях, почувати до нього безмежне довір'я, слухати його мову... (Олесь Донченко, V, 1957, 275).
Влазити (влізти, вкрадатися, вкрастися, втиратися, втертися і т. ін.) в довір'я — різними підступними діями, хитрощами і т. ін. домагатися довірливого ставлення до себе. Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні «Сокіл». Йому вдалося вкрастися в довір'я командування (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 85); Агент примовочками, смішком, багатозначними натяками то сяк, то так підкочується до дядьків, втирається в довір'я (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 203); Входити (увійти) в довір'я — домагатися довірливого і доброго ставлення до себе. Яремченко поцікавився, як Біляєв зумів увійти в довір'я переяславських верховодів (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 335.

Коментарі (0)