ДОВЖЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Те саме, що довжелезний. Тінь довжезна від скали лягла на море (Іван Франко, XI, 1952, 204); На о[б]кладинці стояв довжезний заголовок (Леся Українка, III, 1952, 740); Вона [кінна армія] має довжезний фронт і посувається дуже повільно (Мирослав Ірчан, I, 1958, 285).