в означеннях
Тлумачення, значення слова «довжина»:

ДОВЖИНА́, и, жін.

1. Протяг лінії, площини, тіла і т. ін. між двома найвіддаленішими точками. Хати стоять густо, неначе туляться одна до однієї. Трапляється, що хата од хати стоїть на аршин довжини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); Треба розповісти учням, що кінцеві міри довжини [плитки] виготовляються з дуже високою точністю (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 88);
//  Відстань між кінцями чого-небудь. Скаче ланцюг по землі, бряжчить, витягається — і вмить по всій довжині його стирчать недалеко один від другого встромлені в землю дерев'яні кілочки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 226).

2. Тривалість, довгочасність. Скорочення за допомогою розсади строку росту рослин у відкритому ґрунті створює можливість просування на північ ряду овочевих культур, вегетаційний період яких більший за довжину північного літа (Овочівництво, 1956, 96).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 333.

Коментарі (0)