в означеннях
Тлумачення, значення слова «дозорець»:

ДОЗО́РЕЦЬ, рідко ДОЗІ́РЕЦЬ, рця, чол.

1. Той, хто перебуває в дозорі. Дозорець подерся на самий верх вітряка, що служив спостережним пунктом для різних ворогуючих між собою армій (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 567); Яма партизанських дозірців була над самісіньким струмком (Вітчизна, 6, 1947, 65);  * У порівняннях. Височіли вони [сосни] над лісом, ніби дозорці, що, ..приклавши руки до чіл, пильнують, дивляться у вічність (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14).

2. заст. Наглядач. Перебуваючи довгий час в Бахмутській тюрмі в досить тяжкому стані, я писав там поезії в прозі, які зразу ж і рвав, щоб не попались в руки тюремних дозорців (Степан Васильченко, IV, 1960, 47); Дозорці наглядали за панськими нивами, що пересихали, перестоювалися (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 279);  * У порівняннях. Невеличкі людські оселі порозкидалися то сям, то там, мов ховалися одна від одної, як від лихого дозірця... (Панас Мирний, IV, 1955, 219).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 348.

Коментарі (0)