в означеннях
Тлумачення, значення слова «дозрілий»:

ДОЗРІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до дозріти2. Він подумав лише про хиткий білоцвітний кетяг калини з несподівано дозрілою червоною ягідкою (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 15); І я ще тоді подумав: хіба не заслуговують на значно більше поширення в світі твори дозрілої вже, хоч і молодої білоруської літератури? (Максим Рильський, III, 1956, 375).

2. прикм. Який дозрів; доспілий. П'янке повітря восени від яблук наливних дозрілих! (Микола Терещенко, Правда, 1952, 69); Од худоби.. віяло молоком і дозрілою суницею (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 487).

3. прикм. Який досягнув повного розвитку. Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (Ольга Кобилянська, III, 1956, 94);
//  Характерний для людини, що досягла повного розквіту фізичних і духовних сил. З Києвом пов'язані його юність, його молодість, його дозрілі літа, його життя, його творчість (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 18).

4. прикм., перен. Який повністю сформувався. Багато зібрав Кобзар з рідного поля, засіяного невтішними сльозами і политого невинною кров'ю, добірних зерен дозрілого гніву народного (Слово про Кобзаря, 1961, 52).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 349.

Коментарі (0)