в означеннях
Тлумачення, значення слова «драбина»:

ДРАБИ́НА, и, жін.

1. Пристрій з двох поздовжніх жердин, частин мотузки і т. ін., скріплених рядом поперечок, що використовується для піднімання або спускання куди-небудь. Лаврін вискочив на драбину й заглянув на горище (Нечуй-Левицький, II, 1956, 359); В кошику було: ..кишеньковий електричний ліхтарик з батареєю, сплетена з мотузок драбина завдовжки сажнів три, пістолет (Юрій Смолич, II, 1958, 100).

2. Бокова частина воза або саней, зроблена з поздовжніх і поперечних жердин. Підклав [Семен] кулак під голову та й удивився [втупився очима] в драбину від воза (Лесь Мартович, Тв., 1954, 101); Крізь драбини полугарбків гелготіли й били підв'язаними крилами відгодовані гусаки, кури, качки (Іван Микитенко, II, 1957, 336).

3. Скріплені поздовжні й поперечні жердини, які використовуються для спорудження ясел-кормушок для тварин. Коло ясел стояла ряба корова й смикала з драбини свіжу траву (Нечуй-Левицький, II, 1956, 399).

4. перен. Послідовне розміщення по висхідній лінії від нижчого до вищого (предметів, осіб, чинів і т. ін.). За життя батька.. Мариня була в сімейній ієрархічній драбині на останньому щаблі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 511); Це був один з обдарованих фахівців уже нової генерації, який вийшов в інженери безпосередньо з цеху і який швидко зростав, різко піднімаючись у гору по драбині керівних посад (Яків Баш, Надія, 1960, 103).

5. у знач. присл. драбиною. Нерівно, уступами. Постригти драбиною;  * Образно. І піде життя Знов драбиною, І я вигляну Знов дитиною (Степан Руданський, Тв., 1956, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 403.

Коментарі (1)