в означеннях
Тлумачення, значення слова «дранка»:

ДРАНКА 1, и, жін.

1. збірн. Тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів і т. ін. Посередині вулиці, за білою піщаною кучугурою і низькими ворітьми, — приземкувата, вкрита дранкою довга хата (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 6); Дівчата сплітали з дранки квадрати розміром близько квадратного метра (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 395).

2. Кожна з таких дощечок. І от, дістав паперу я і все у двір приніс: нитки, і клей, і дерево, і дранок цілий віз (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 407.

Коментарі (0)

ДРАНКА 2, и, жін., розм. Драний, протертий, зношений одяг, постіль і т. ін. Водила її Одарка і тепер, як маленьку: у довгій дранці, підперезавши валом або ґноттям з порваної спідниці (Панас Мирний, I, 1954, 55); Він залазить у курінь, що пахне різним зіллям, лягає на дранку, з-під якої просвічується солома (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 230).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 407.

Коментарі (0)